IГОР РИМАРУК ЗIрка



Категории Поезiя ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Може, так би невидимо й жив — та котроïсь липневоï ночi впала зiрка з високих верхiв у дитячi незамкненi очi, пропекла борозну межи брiв i засiяла пам'ять золою... Затулитись од неï хотiв — та долоня була замалою. Коментар Дитинство — пора мрiй, фантазiй, сподiвань. I як добре, що дитяча душа вiдкрита, готова до сприйняття добра й краси! Тiльки в дитинствi можна впiймати зорю, запалитися нею, мати хай нездiйсненну, але велику мрiю. I як важливо пiдтримати в собi отой запал, не прожити невидимкою, котра нi собi, нi людям нiчого корисного не зробила, нiкого не пiдтримала, не допомогла!

Метки Зiрка, IГОР РИМАРУК, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, СУЧАСНА МОЛОДА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
IГОР РИМАРУК ЗIрка